Список Партії регіонів: команда молодості Ріната Ахметова

Список Партії регіонів: команда молодості Ріната Ахметова - 20070819032920531_1 Список Партії регіонів на дострокові вибори став ще одним підтвердженням поступового переходу цієї структури під контроль Ріната Ахметова і його уповноваженого Бориса Колеснікова.

Спочатку від впливу на процеси в партії усунули Андрія Клюєва – визнаного винним у тому, що затіяна ним гра переманювання в коаліцію депутатів від опозиції призвела до розпуску парламенту.

Після виходу указів президента Колесніков був призначений спочатку начальником антикризового, а потім і виборчого штабу.

Відповідно, і вертикаль начальників обласних штабів була сформована вже під Колеснікова.

А зараз і сам виборчий список, написаний за активної участі нових менеджерів партії, остаточно зацементував ці тенденції.

До числа кандидатів у депутати не потрапила значна частина перебіжчиків, які переходили до антикризової коаліції з "Нашої України" та блоку Тимошенко під обіцянку отримати місце в прохідній частині Партії регіонів.

Сам Колесніков у відповідь на невиконані зобов’язання перед цими людьми каже, що переговори з ним ніхто не вів, і, відповідно, він нікому нічого не винен.

Левову частку витрат на виборчу кампанію-2007 взяв Рінат Ахметов, сам Колесніков та частина менших бізнесменів.

Із тих депутатів, які платили за місця в списку на виборах 2006 року, як правило, нових грошей не просили. Натомість внесок у виборчу касу зробили дебютанти списку.

Новий перелік кандидатів цікавий тим, що в ньому тепер з’явилася група впливу, орієнтована на співвласника РосУкрЕнерго Дмитра Фірташа.

Також зміг захистити невелику команду своїх людей Клюєв, з’явилося кілька людей із оточення Черновецького та представники "галицького" бізнесу, які раніше були в "Нашій Україні".

Партнерами Партії регіонів на цих виборах виступили "Віче", "Трудова Україна", Республіканська партія, СДПУ(о) та Партія промисловців і підприємців.

Кожна з цих структур завела у прохідну частину двох людей, окрім "Трудової України", представленої лише Валерієм Коновалюком. Він, а також Богословська і Шуфрич мають стати модернізованими обличчями Партії регіонів.

Окрім того, очікується, що дехто з них увіллє рештки своїх структур у Партію регіонів. Хоча, розповідають джерела, жорстка вимога цьому не ставилася, але висловлювалося таке побажання.

Список Партії регіонів був ухвалений у суботу на з’їзді, при чому частина делегатів голосувала, не усвідомлюючи, за що – вони не мали на руках сам зразок виборчого реєстру рідної структури.

На фоні всіх цих подій наївно виглядала одна із записок, яку намагалися передати Януковичу делегати з’їзду, із проханням включити до числа кандидатів у депутати… першого космонавта України Леоніда Каденюка.У самій Партії регіонів вважають, що прохідною буде половина списку, близько 226 позицій. Розрахунок у оточенні Януковича робиться такий, що на дострокових виборах Партія регіонів спробує набрати не менше 34-35 відсотків, що дозволить стати депутатами першим 200 особам списку. Після того, як частина з них перейде працювати до виконавчої влади, на їх місце зайдуть люди, які стоять нижче по списку.

Для прикладу, на виборах 2006 року Партія регіонів набрала 32%, що дозволило завести до парламенту 186 осіб. А після того, як депутати почали переходити на роботу в уряд, прохідна частина піднялася до 211 місця.

"Українська правда" спробувала проаналізувати список і виявити в ньому групи впливу.

1. Віктор Янукович. Хоча час від часу виникають розмови про необхідність заміни лідера Партії регіонів на більш сучасну людину, ці ідеї ніхто не реалізовуватиме хоча б із прагматичної точки зору. Саме Янукович з усіма своїми вадами, здавалося би, несумісними для політика, має найвищий рейтинг у країні.

2. Раїса Богатирьова. Лідер фракції Партії регіонів. Близька до Бориса Колеснікова, з яким має навіть спільну приймальню в штабі партії. У Богатирьової немає більше старої довіри в стосунках з Януковичем – після того, як у 2006 році він не захистив її бажання стати віце-спікером парламенту.

Також у Богатирьової конфлікти з Миколою Азаровим і Олександром Морозом, натомість вона виступає конструктивною стороною в переговорах з Банковою. Більше того, перед поїздкою до Америки влітку 2007 року Богатирьова зустрічалася з президентом Ющенком для того, щоб виробити позицію на переговори.

3. Тарас Чорновіл. Обличчя партії, не причетний до ухвалення стратегічних рішень.

4. Інна Богословська. Залучена як "говорун-голова" партії. До прохідної частини за квотою "Віче", крім Богословської, пройшла Ірина Горіна (номер 162). Богословська працювала в попередньому уряді Януковича керівником Держкомпідприємництва, але зі скандалом пішла у відставку, сказавши, що країна хвора "азаровщиною".

"Азаров и "азаровщина" представляют идеологию и политику, несовместимые с развитием предпринимательства, инвестиций, экономической свободы, евроинтеграционого курса Украины, а также несовместимые с уважением к собственному народу и правам человека, соблюдением закона и социальной справедливостью. "Азаровщина" – это болезнь, ее нужно лечить", — написала Богословська в своєму зверненні з нагоди відставки в 2004 році.

"Я ухожу, чтобы вернуться, когда мы вылечим нашу страну от "азаровщины", – тоді також пообіцяла Богословська. Судячи з того, де вона опинилася на виборах-2007, Україна вже знайшла ліки від виявленого нею ганебного явища.

5. Нестор Шуфрич. Також покликаний стати новим обличчям Партії регіонів, при чому в штабі цінують його бійцівські якості та готовність до радикалізму. Другий соціал-демократ у списку регіоналів – міністр праці Михайло Папієв, який перебуває на 75 місці.

6. Микола Азаров. Попри розповіді про поганий стан здоров’я і невдоволення ним з боку частини донецьких, позиції Азарова в уряді залишаються сильними.

7. Рінат Ахметов. Фактичний власник Партії регіонів, який переконав лідерів брати участь у дострокових виборах, за що і отримав від Ющенка п’ять хвилин публічних компліментів.

8. Олександр Єфремов. Відповідає за другий базовий регіон партії – Луганщину, також брав участь у боротьбі з достроковими виборами, зупиняючи укази президента сумнівними ухвалами судів.

Має кількох людей у списку. Зокрема, Єфремов клопотав про те, щоб кандидатом у депутати від Партії регіонів зробили Олексія Кунченка – представника северодонецького "Азота", який до минулого парламенту обрався за списком Соцпартії. Кунченку дали 203 місце в Партії регіонів – він вважав його більш перспективним, ніж першу двадцятку Соцпартії, і з радістю погодився на перехід.

9. Юхим Звягільський. "Дід" Партії регіонів.

10. Борис Колесніков. Очі Ріната Ахметова. Постійно нарощує свій вплив на процеси в партії. Зараз став начальником виборчого штабу, бере участь у переговорах Януковича з Ющенком з боку Партії регіонів.

Група Клюєва

Номер 14 списку – Андрій Клюєв. Хоча він формально залишив за собою стару позицію, однак на складення нових списків майже не впливав.

До квоти віце-прем’єра можна віднести його брата Сергія Клюєва (62 місце), Володимира Сівковича (74 місце). На 158 місці близький до Клюєва нардеп Володимир Наконечний.

На 96 позиції Андрій Деркач, діяльність якого також пов’язують із Клюєвим. Деркач, який за квотою Соцпартії очолив "Енергоатом", більше не вірить у сили СПУ. Тепер Партія регіонів може розраховувати на прихильність підконтрольних йому телебачення і радіо "Ера", а також "Київського телеграфа".

Ще квота Клюєва зустрічається на 159 місці, де балотується голова Нацкомісії регулювання електроенергетики Сергій Титенко, який вважається членом команди віце-прем’єра, хоча при цьому його пов’язують і з Ахметовим.

Далі люди Клюєва зустрічаються вже в третій сотні.

На 211 місці Олександр Єгоров – голова наглядової ради "Актив-Банку", що належить Клюєву. 217 – Олександр Киричек, голова наглядової ради компанії "Єврокомплекс", яка належить одній із компаній холдингу Клюєва "Укрпідшипник".

Особливим приниженням нинішнього списку є 404 місце, на яке поставили депутатку Людмилу Кириченко, яка в часи Майдану закликала формувати бригади і йти на Київ. Вона також вважається близькою соратницею Клюєва.

Група Пригодського

Зберіг за собою 21 місце Антон Пригодський – один із друзів Януковича, який також здійснює патронат над сином прем’єра (90 номер списку).

Інші люди Пригодського – керівник "Укрзалізниці" Володимир Козак на 94 місці. На 160 місці – депутат Артем Синиця, який до обрання очолював департамент внутрішнього аудиту "Міжрегіонального промислового союзу" Пригодського.

Близький до Пригодського начальник Кримського штабу Партії регіонів Олексій Боярчук – 187 у списку. На 210 місці – Сергій Васютін, голова правління компанії "Укртранслізінг", серед засновників якої структури Пригодського.

Група Джарти

Василь Джарти займає 22 позицію в списку. На минулих виборах він був начальником штабу Партії регіонів, на цих – став заступником. Колесніков за його допомогою втягується в суть штабної роботи. Попри, здавалося би, високе місце в ієрархії, Джарти не грає самостійної ролі.

Люди Джарти в списку: Павло Бурлаков, який також став заступником начальника штабу – на 134 позиції, Олена Нетецька – на 226 місці.

Група Кінаха

Міністр економіки Анатолій Кінах розраховував отримати значно більшу квоту в списку Партії регіонів, ніж виділені для нього дві позиції. У підсумку ж самого Кінаха, перехід якого з "Нашої України" підштовхнув дострокові вибори, поставили на 53 місце. Дехто зі штабу Партії регіонів уже жартома дав прізвисько Кінаху "Газ-53" на честь легендарного автомобіля.

Друга людина від Кінаха в прохідній частині Партії регіонів – це Василь Гуреєв, номер 104. Появу саме Гуреєва, а не когось іншого від промисловців і підприємців, можна пояснити необхідністю для цієї пари захищати схему роботи Запорізького титано-магнієвого комбінату.

Група Фірташа-Льовочкіна

Власник РосУкрЕнерго Дмитро Фірташ матиме чималу діаспору в новому списку Партії регіонів.

На 42 місці – Олександр Волков, екс-президент баскетбольного клубу "Київ". Він одним і

з перших, ще рік тому, не приєднався до помаранчевої коаліції та вступив до антикризової.

А під номером 102 в списку значиться такий собі Іван Мирний – керівник охорони Дмитра Фірташа, якого бізнесмен забрав до себе з посади начальника УБОЗ Чернівецької області. У виборчих документах Мирний записаний як віце-президент з загальних питань авіакомпанії "ЕЕС-Авіа". Цю структуру Фірташ придбав минулого року, раніше вона називалася "ЄЕСУ-Авіа" та належала Юлії Тимошенко.

Ще одна креатура Фірташа – міністр палива та енергетики Юрій Бойко, який проміняв своє лідерство в Республіканській партії на 49 місце в списку Партії регіонів. Як відомо, Фірташ оформлював Бойку довіреність на право розпоряджатися всіма його активами, в тому числі й часткою в "РосУкрЕнерго".

Близьким до Фірташа є керівник апарату прем’єра Сергій Льовочкін, який цього року став кумом Януковича. Льовочкін опинився на 46 місці в списку.

Олена Лукаш, яка потрапила до уряду як креатура Льовочкіна – на 27 позиції в списку.

На 105 місці – дебютантка виборчих перегонів така собі Юлія Новікова. Це – людина Івана Фурсіна, якому належить п’ять відсотків "РосУкрЕнерго".

Фурсіна також пов’язують близькі стосунки з Льовочкіним, людиною надзвичайно обережною – тому жодних доказів, що ці п’ять відсотків насправді є долею самого помічника прем’єра, дотепер знайти не вдалося.

Льовочкін також близький із Едуардом Прутніком, ще одним своїм кумом. Прутнік – на 55 позиції в списку.

Спільною креатурою Прутніка і Льовочкіна є Андрій Кравець, заступник міністра Кабінету Міністрів, 124 номер списку. До того він обіймав посаду гендиректора легендарного кінотеатру "Зоряний", де був розташований один зі штабів Партії регіонів на виборах 2004 року. Сам "Зоряний" оформлений на структури, які виступають акціонером каналу НТН і є нечужими Едуарду Прутніку.

Група "Лукойл"

79 у списку регіоналів – Дмитро Сандлер, депутат минулого скликання, який представляє інтереси російського "Лукойлу" у деяких проектах на території України. Зокрема, він відповідав за запуск підприємства "Лукойл" у Калуші на Івано-Франківщині.

Крім того, за списком Партії регіонів балотується Олексій Федун, який перед розпуском парламенту перейшов із "Нашої України". Цей Федун – двоюрідний брат росіянина Леоніда Федуна, який є співзасновником "Лукойлу" і має капітал 5,3 мільярди доларів у рейтингу "Форбс".

Група Ахметова

Команда Ріната Ахметова зберегла і примножила свої позиції в прохідній частині списку Партії регіонів.

На 16 місці, як і рік тому – Леонід Литвинов, який до обрання в попередній парламент був одним із керівників Єнакієвського меткомбінату, що належить Ахметову. Зараз заступником гендиректора цього підприємства є син Литвинова.

32. Олександр Савчук, людина Ахметова, з 2000 року до обрання в попередній парламент очолював "Азовмаш", який входить до СКМ.

33. Олексій Білий – екс-гендиректор "Азовсталі", що належить Ахметову. Опустився на два місця по списку, що, втім, абсолютно ні на що не впливає.

40. Равіль Сафіуллін – президент Професійної футбольної ліги. Піднявся на одну позицію в списку.

43. Ігор Прасолов – екс-гендиректор СКМ, людина Ахметова.

45. Віктор Прокопенко – екс-спортивний директор клубу "Шахтар", ще одна людина Ахметова.

51. Ігор Гуменюк – екс-керівник компанії "Арс", у минулому партнер Ахметова і один із його близьких соратників, зараз – власник мережі готелів "Ріксос".

У списку також є близький Гуменюку Андрій Селіваров (127 місце), який до обрання був заступником директора "Арс-Холдінг".

52. Юрій Колоцей – до обрання в минулий парламент був генсеком клубу "Шахтар", також є людиною Ахметова.

57. Сергій Момот – екс-керівник компанії "Данко", один із близьких партнерів Ахметова. Момот разом із Гуменюком і Колесниковим є сусідом Ахметова у сесійній залі.

59. Олександр Вілкул – людина Ахметова, працював директором гірничного дивізіону в "Метінвест", зараз на час виборів також став начальником дніпропетровського штабу Партії регіонів.

61. Павло Корж – екс-гендиректор "Павлоградвугілля", яке 2004 року придбав Ахметов.

63. Ірина Акімова – новачок виборчого списку. Досі працювала директором "Бюро економічних та соціальних технологій", яке заснував Ахметов, також співпрацювала з проектом ООН "Блакитна стрічка".

64. Володимир Малишев – екс-керівник служби безпеки Ахметова, а до помаранчевої революції – начальник донецької міліції.

66. Володимир Мальцев – один із помічників Ахметова. Саме його зазвичай називають "водій Ахметова". Мальцев справді з травня 2004 по листопад 2005, аж до свого балотування в новий парламент, працював водієм у ЗАТ "Люкс". Один з близьких помічників Ахметова. Навіть свого сина Мальцев також назвав Рінатом.

69. Сергій Кий – ще один дуже близький соратник Ахметова. З 2001 по 2006 рік працював помічником президента ФК "Шахтар", потім став депутатом, але не припинив бути помічником Ахметова.

70. Анатолій Коржев – теж не напряму, але людина з орбіти Ахметова. Коржев – один з адвокатів, що захищав влітку 2005 року Бориса Колеснікова.

71. Нуруліслам Аркаллаєв – екс-керівник федерації дзюдо Донецької області, близький до Ахметова.

74. Юрій Воропаєв – людина Ахметова, з 2003 по 2005 був керівником юридичного департаменту СКМ.

77. Євгеній Гєллєр – людина Ахметова, наближений також до Бориса Колеснікова. До обрання в минулий парламент був президентом футбольного клубу "Шахтар".

80. Станіслав Мельник – ще один соратник Ахметова, який до обрання в минулий парламент був гендиректором ЗАТ "Люкс".

85. Юрій Чертков – ще один соратник Ахметова. Разом із Сергієм Києм та Ігорем Ахметовим є одним з акціонерів сумновідомого торгового комплексу "Білий лебідь".

146. Олена Бондаренко – в минулому прес-секретар Бориса Колеснікова. Коли він очолив штаб Партії регіонів, Бондаренко стала там головним куратором медіа-напрямку.

147. Дмитро Колесніков – перший заступник міністра промполітики. До того працював у керівництві гірничо-збагачувальних комбінатів Ахметова.

152. Сергій Глазунов – перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища, голова спостережної ради держкомпанії "Надра України". Вважається близьким до Ахметова.

153. Юрій Мороко – гендиректор компанії "ММДС-Україна". Потрапив до списку завдяки зв’язкам з командою Ахметова.

164. Артем Щербань – син Володимира Щербаня, заставу за якого при звільненні з-під арешту в Америці сплатили структури Ахметова. До обрання в минулий парламент Щербань-молодший очолював нафтотрейдера "Гефест", контрольний пакет якого належить Ахметову. За словами Щербаня-старшого, його син також мав акції в "Гефесті".

165. Ігор Глущенко – людина Ахметова, президент "Енергетичної компанії України". До того Глущенко очолював "Східенерго", на базі якого Ахметов створив "Донбаську паливно-енергетичну компанію".

171. Віталій Калюжний – людина Колеснікова. До обрання в минулий парламент він працював у "Конті" Бориса Колеснікова.

192. Василь Стельмашенко – донецький бізнесмен із ТОВ "Донтехресурс", потрапив у список завдяки контактам з командою Ахметова.

193. Олександр Зац – член команди Бориса Колеснікова, був його заступником у Донецькій обласній раді.

204. Денис Омельянович – людина Колеснікова. У виборчій документації значиться як директор ЗАТ "АПК-Інвест", а цією фірмою володіє компанія Колеснікова "Укрінвест".

Цей перелік не можна вважати виключним списком "людей Ахметова". Насправді президент "Шахтаря" має великий вплив і на тих, хто формально ніколи не працював у його команді.

Новий бізнес в списку Партії регіонів

Частина цих людей взяла на себе витрати по проведенню дострокових виборів.

На 95 місце – Нвєр Мхітарян, власник будівельної компанії "Познякижитлобуд". У виборчих документах значиться як "кадровий резерв Верховної Ради".

100. Василь Хмельницький – перебіжчик із Блоку Тимошенко, один з донорів Партії регіонів. Окрім того, за іронією долі, на 72 місці балотується помічник Хмельницького в позаминулому скликанні Володимир Ярощук. Його Хмельницький, диверсифікуючи ризики, поставив у список Партії регіонів ще в 2006 році.

101. Валерій Букаєв – власник луганського футбольного клубу "Заря".

106. Дмитро Рева – син мера міста Артемівськ. Проходить по списку як гендиректор ТОВ "Виробничо комерційне підприємство ДЕМИ", видом діяльності якого значиться роздрібна торгівля пальним.

107. Валерій Харлім. Судячи з усього, креатура київського бізнесмена Володимира Костеріна. У виборчій документації Харлім записаний як "тимчасово не працює". Водночас він є засновником фірми "ДКД 04", яка володіє 23% акцій каналу "Тоніс". Крім того, Харлім входив до наглядової ради "Трансбанку", який є власністю акціонера "Тонісу" Володимира Костеріна.

109. Ігор Плохой. У виборчих документах також проходить як "тимчасово не працює". Був депутатом четвертого скликання, має бізнес у Болградському районі Одеської області. Після революції перейшов з фракції Гавриша до БЮТ. За деякою інформацією, саме йому належав скандальний будинок на дамбі, де зараз мешкає Юлія Тимошенко.

111. Юрій Іванющенко – президент фірми "УГК-2000", зареєстрованої на батьківщині Януковича – в Єнакієвому. Видом діяльності цієї компанії значиться "оптова торгівля".

112. Микола Солошенко. Людина, близька до Віктора Пінчука. Раніше працював керівником "Новомосковського трубного заводу", що належить "Інтерпайпу". У документах Партії регіонів проходить як радник "Металургійного заводу "Дніпросталь", яким також володіє Пінчук.

115. Григорій Смітюх – екс-заступник Бакая в ДУСі. Саме йому належить маєток на вулиці Липській, в якому базується штаб Партії регіонів. Розповідають, що за гостинність Смітюха завжди з радістю беруть до виборчого списку.

120. Олександр Єдін – перебіжчик з БЮТ, має транспортний бізнес.

142. Дмитро Шпенов. У виборчих документах проходить як директор Інституту стратегичних досліджень. До цього був арбітражним керуючим від харківського мільйонера Олександра Ярославського на низці цукрових заводів. За словами джерел в Партії регіонів, зараз є одним з аналітиків штабу.

151. Ірина Бережна. 27-річна приватний нотаріус за походженням із Луганська – незрозуміле поки явище в списку Партії регіонів. Бережна має свій сайт, значна частина якого присвячена тому, як вона була "офіційним нотаріусом проекту каналу 1+1 "Танці з зірками-2". Вона там посвідчувала достовірність результатів голосування.

За інформацією джерел із каналу 1+1, Ірину Бережну пов’язують романтичні стосунки зі співвласником цієї телекомпанії Борисом Фуксманом.

213. Володимир Константинов – один із власників і керівників кримської будівельної фірми «Консоль».

Галичани з "Нашої України"

На 128 місці в списку – Олександр Горошкевич, перебіжчик із "Нашої України". Має бізнес у сфері ПЕК, в часи керівництва Івченка у "Нафтогазі" очолював "дочку" державного монополіста – "Чорноморнафтогаз". Горошкевич свого часу був у списках Партії зелених та "Жінок за майбутнє". Його пов’язували тісні стосунки з Івченком і Єхануровим.

184. Валерій Келестин – ще один західноукраїнський бізнесмен, який перейшов з "Нашої України". До того був членом Руху Костенка. Келестин контролює цукровий завод, підприємства обслуговування сільгосптехніки та займається торгівлею паливом.

Горошкевича і Келестина пов’язує те, що вони не цуралися приїжджати до парламенту на "Бентлі".

Група Черновецького

145 у списку – Олександр Супруненко, директор "Юридичного центру "Еквітас", квота Леоніда Черновецького. Олександр Супруненко є братом зятя Черновецького Вячеслава Супруненка. Саме через нього здійснюються всі "жирні" схеми столичної влади.

А на 212 місці в списку – Вадим Столар, близький до сина Черновецького, один із засновників компанії "Еліта-Центр".

Деякі джерела "Української правди" стверджують, що і Супруненка, і Столара до списку Партії регіонів рекомендувала Київська міська організація Партії регіонів, яку очолює Василь Горбаль.

Водночас існує й інша інформація – що Черновецький в обхід Горбаля домовився про заведення цих людей особисто з Борисом Колесніковим, а список кандидатів у депутати формувався взагалі без урахування думок місцевих осередків.

– Зі списком був повний бардак. За основу взяли старий список, зразка 2006 року, в який просто повключали нових людей, на яких показав Колесніков або Янукович. І в результаті декого просто забули вставити. Доказ цього – подивіться, зі списку випали Лапін із "Сумихімпром", Білоблоцький – начальник штабу на Черкащині чи Олександра Кужель, — розповів співрозмовник "Української правди" з числа членів політради Партії регіонів.

Поява нових прізвищ у списку Партії регіонів, окрім залучення додаткових ресурсів, має зменшити ідентифікацію цієї структури з донецькими. Крім того, через цих людей вони здійснюватимуть просування на поки чужі для регіоналів території.

http://www.pravda.com.ua/news/2007/8/10/62508.htm

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*