Новий день приніс нову сенсацію у війні за владу в Україні. Віктор Ющенко отримав перевагу у гонці озброєнь, представивши нового генпрокурора. За традицією, ним став Святослав Піскун.
Досі Генеральна прокуратура перебувала під контролем Віктора Януковича. Керівник відомства Олександр Медведько ліг на лікарняний, а виконуючим обов’язки за сумнівних обставин став "чисто донецький" Віктор Пшонка, син котрого до того ж є депутатом від Партії регіонів.
Одним зі знакових рішень цього періоду стало порушення кримінальної справи в зв’язку з подіями навколо Сюзанни Станік – однак не проти неї, як очікували помаранчеві, що звинувачували її в хабарництві, а за фактом тиску на суддю.
На цьому фоні повернення Піскуна виглядає перемогою Ющенка, оскільки тепер Банкова начебто отримала можливість порушувати кримінальні справи проти тих найвищих чиновників, які відмовляються виконувати указ президента.
Як відомо, раніше Юлія Тимошенко на деяких нарадах пропонувала як мінімум висунути обвинувачення віце-прем’єру Андрію Клюєву та керівнику Держказначества Сергію Харченку, як максимум – арештувати Віктора Януковича.
Тепер ситуація в головному правоохоронному відомстві змінилася. Однак не варто міряти Піскуна простими лінейними категоріями. Його поява змішала всі карти у нинішній великій грі. Тому що це – унікальна людина.
Юлія Тимошенко зривала з його руки "Вашерон Константин", називаючи ціну цього годинника в десять тисяч доларів (лідер БЮТ знала, про що казала – такий самий є і в Нестора Шуфрича.) Піскун порушував проти Тимошенко кримінальні справи та робив подання до парламенту про її арешт. В тюрмі через Піскуна опинився Борис Фельдман – в минулому близький соратник Тимошенко.
Але після помаранчевої революції Тимошенко і Піскун стали соратниками. У переддень її звільненням з посади прем’єра Піскун приїжджав на нічну нараду, яку Тимошенко проводила на дачі СБУ. На виборах 2006 року Тимошенко порушувала питання про включення Піскуна до виборчого списку БЮТ, і тільки спротив однопартійців зупинив це рішення.
За часів другого пришестя Піскуна Генпрокуратура порушувала кримінальну справу проти Бориса Колесникова, в результаті чого найближчий друг Ріната Ахметова кілька місяців провів у слідчому ізоляторі. Але через півроку Піскун опинився у списку Партії регіонів, а ще через півроку разом з президентом "Шахтаря" літав на футбол.
Піскун і Ахметов. Фото Ганни Андрієвської
Піскун є політичним братом Миколи Азарова, який записав його до списку Партії регіонів. Але розповідають, що коли у середу зранку Азаров, дізнавшись про поновлення Піскуна, приїхав до нього додому, він так і не зміг з ним побачитися.
Піскун – це найсильніший актор в українській драмі. І якби існував політичний "Оскар", він би отримав цей приз за кращу чоловічу роль.
Інтереси Піскуна є у всіх політичних таборах. До фракції БЮТ входить Юрій Триндюк – діловий партнер його доньки. До фракції Партії регіонів – Петро Мельник, кум Піскуна. До фракції "Наша Україна" – Микола Мартиненко, його давній товариш, який домігся другого призначення нашого героя у 2004 році.
Але, за версіями, нинішня поява Піскуна у генеральній прокуратурі – це заслуга зовсім іншої людини, яка зараз зайняла активну позицію на боці президента. Ім’я якій Ігор, а прізвище – Коломойський.
І, за словами джерел "Української правди", про повернення Піскуна в улюблене крісло до ранку цього дня не знала навіть Юлія Тимошенко.
Піскун зіграв вдячну роль у долі Коломойського.
В 2005 році, коли була порушена кримінальна справа проти власника групи "Приват" в зв’язку із замахом на дніпропетровського юриста Карпенка, до суду надійшло подання на арешт мільярдера.
Але, стверджують вороги Піскуна, він особисто забрав документ з суду, а справу закрив.
Нещодавно ж Піскун виступав перед Лондонським арбітражним судом як свідок з боку Коломойського у його конфлікті з Григоришиним навколо обленерго.
Рішення Віктора Ющенка повернути Піскуна є до певної міри кроком відчаю, адже після другого звільнення в 2005 році він вважав президента своїм головним ворогом.
Загалом Піскун – це не та людина, бути впевненим у якій може хоча б одна політична сила. Як абсурдно це не виглядає, але в нинішніх умовах ця риса може зіграти для встановлення політичного перемир’я в Україні.
У попередні прокурорські будні Піскун намагався зберегти стосунки з різними таборами, видаючи свої дії як благосклонність, а найменші поступки – як свідчення глибокої поваги.
З одного боку – його силами Колесников опинився під арештом, з іншого – для нього не створювалися нестерпні умови у СІЗО.
З одного боку, Піскун робив подання на арешт Тимошенко, з іншого – виписував його настільки оригінально, що Верховна Рада відмовлялася їх розглядати.
Так, слідчі, які працювали по справі Тимошенко до Піскуна, ще під керівництвом Миколи Обіхода, були звільнені з прокуратури. Вони і досі впевнені, що Піскун спеціально розвалював справу, заносячи у подання про арешт Тимошенко неіснуючі злочини замість тих, де існували справжні докази.
Поява судового рішення про поновлення Піскуна генпрокурором супроводжувалася дивними подіями.
По-перше, до останнього моменту Віктор Медведько перебував на лікарняному. Тому не виключено, що він також буде скаржитися до суду. Там він, за аналогією, має шанси на перемогу – адже і сам Піскун був звільнений Ющенком в момент, коли раптом занедужав.
По-друге, в ці дні у Шевченківському районному суді повинна була, але не відбулася зміна влада.
У попереднього голови суду Бориса Гулька вийшов строк повноважень. Призначення на цю посаду відбувається президентом за поданням голови Верховного суду і за згоди Ради суддів.
Минулого тижня Рада суддів рекомендувала на посаду голови Шевченківського райсуду Ірину Тельнікову. Відповідне подання надійшло на Банкову. Однак несподівано замість неї указом президента призначається інший виконуючим обов’язки. Ним став… той же Борис Гулько.
Далі – більше. У середу, 25 квітня, справу Піскуна розглянула суддя Остапенко. Однак вона відмовила йому навіть у відкритті провадження, мотивуючи тим, що подібний позов між цими ж особами з цього ж приводу був розглянутий і вирішений в судовому порядку.
За день до того, як поновитися генпрокурором, Піскун отримав відмову суду
Як відомо, обурений Піскун після другого звільнення дійшов аж до Верховного суду. Однак уже після початку слухань він раптом відмовився від позивних вимог, і той закрив провадження по справі. А, за процесуальними правилами, в такому разі Піскун більше не мав права звертатися до будь-яких судів.
Однак вже зранку в четвер, 26 квітня, справу Піскуна розглядає інший суддя Шевченківського суду Кухалейшвілі, який отримав її ввечері напередодні. Ті, хто хоч раз стикався з практикою позовів до суду, знають, що зазвичай цей процес займає кілька тижнів.
Більше того, за деякою інформацією, на судовому засіданні представник президента визнав позов, тим самим зайнявши бік Піскуна.
При чому Кухалейшвілі виніс своє рішення самостійно, тоді як у випадку з Піскуном Кодекс адміністративного судочинства вимагав, щоб це питання розглядала колегія в складі трьох суддів. Тобто фактично справу було розглянуто неповноважним судом.
Коли Піскун забрав свою заяву до Верховного суду назад, виглядало, що він начебто змирившись з тим, що продовжуватиме кар’єру депутата. Виявилося, ні – просто мав інший сценарій.
Сама персона судді Кухалейшвілі є цікавою. Вища рада юстиції зараз розглядає скаргу на його дії. Втім, заради справедливості слід визнати – причини цього справді сміхотворні на фоні інших рішень, які зараз приймаються в "храмах правосуддя".
Як вдалося з’ясувати "Українській правді", мешканець Києва звинуватив Кухалейшвілі в тому, що він навмисно затягував розгляд заяви про повернення держмита в розмірі… 8 гривень 50 копійок. Ще суддя в своїх ухвалі за скаргою цього громадянина переплутав райони Києва. Більше того, написавши, що вона може бути оскаржена у Київському міському суді, якого… не існує в природі.
Однак, за словами члена Вищої ради юстиції, на розгляді в якого перебуває скарга на дії Кухалейшвілі, порушення з боку судді не тягнуть на суворе покарання.
Справжні проблеми чекатимуть Кухалейшвілі, якщо у нинішній війні переможе Партія регіонів – адже раніше вони домоглися звільнення мукачівського судді, який став на заваді закону про Кабмін.
…Очевидно, Піскун є частиною сценарію Банкової. Інакше це пояснити складно: для Ющенка було нормою ігнорувати невигідні рішення суду, тоді як з поновленням генпрокурора він діяв миттєво. І тепер Піскун іде силовою підтримкою в одному пакеті з новим указом про розпуск парламенту. Але все попереднє життя доводить, що Ющенко не може бути впевнений у лояльності Піскуна. Як, втім, і Янукович чи будь-хто інший.
Оставить комментарий